Якщо дитина поводить себе жорстоко...

Деякі діти молодшого віку в іграх можуть бути агресивнішими і навіть жорстокішими від старших. Наприклад, б’ються, кусаються, штовхаються... Одне слово, ображають інших дітей та дорослих.

Іноді жорстокість починається з проявів неспокою, збудження, які поступово зростають. Дитина поводить себе все зухваліше, перестає слухатися і реагувати на заклики «заспокоїтися». Буває, що в грі вона знову і знову повторює пережите, таким чином намагаючись потамувати біль чи змінити смертельний результат минулого. Наприклад, імітуючи похорон, знущаючись над домашніми тваринами або вбиваючи комах. Намагайтеся це зрозуміти. Жорстокість у цьому випадку не пов’язана з відсутністю моралі чи співчуття до ближніх.

Якщо дитина злиться...

Злість може з’являтися спонтанно, без очевидної причини. Діти кричать, грюкають дверима, грубо відповідають на прохання. Як правило, після такого несподіваного спалаху злості, вони відчувають провину і шкодують про свої вчинки. Адже дитина може бути у відчаї, що сама не в змозі впоратися зі своїми почуттями, і саме тому в цей момент дуже потребує допомоги.

Що робити дорослим?

Так, саме батькам буває особливо важко з такими дітьми. Однак допоможе розуміння, що подібна поведінка є нормальною реакцією на стрес, травму, а також специфічні спогади про втрату. Наприклад, дитина, яка втратила близького друга, може проявляти неспокій, коли інші діти говорять про свої особисті взаємини.

Як подружити братиків та сестричок

Майже у всіх сім’ях, де є діти різної статі, час від часу виникають конфлікти, коли брат і сестра, особливо різного віку, не знаходять спільної мови, що є стресом як для самих дітей, так і для батьків, які не можуть їх примирити. Радимо скористатися практичними порадами сімейних психологів, як можна знайти підхід до дітей та досягти гармонії і дружби між ними:

- Завжди давайте діткам можливість дбати одне про одного (проте в жодному разі не змушуючи, а заохочуючи і хвалячи ініціативу): якщо одна дитина ображає іншу, слід зачекати певний час, щоб винний спробував утішити ображеного, а не поспішайте особисто заспокоювати і мирити їх. Кривдник таким чином зрозуміє, що може не лише псувати атмосферу, а й робити її дружньою.

- Підказуйте дітям, як саме вони можуть допомагати один одному, навчати, робити щось разом.

Розвиваємо здібності своїх дітей!

• Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки.

• Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

• Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

• Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

Чому дитина не хоче йти до школи? (Історія з життя)

Не лай мене, мамо!

У звичайному дитячому садку проводять комплексне дослідження готовності до школи. Перед психологом сидить шестирічний Рома. Через кілька місяців, 1 вересня, він має піти до школи, а з'ясовується, що треба перевірити, чи готовий він до навчання. Рома помітно напружений і схвильований. Що викликає таке хвилювання, адже він дуже розумний хлопчик і прекрасно знає психолога?

Поради батькам

Поради батькам майбутнього першокласника

Як підготувати дитину до школи

Відомо, що чим краще готовий організм дитини до всіх змін, пов’язаних із початком навчання в школі і до труднощів, тим легше він їх подолає, тим спокійнішим буде перебіг підготування до школи. Тому і приділяється значна увага проблемі визначення готовності дитини до школи.  Готовність дитини до систематичного навчання – це той рівень розвитку дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров’я  дитини.

Принципи спілкування з агресивними дітьми

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

Кілька коротких правил

1. Показуйте  дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання.

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).